Рекомендації психолога

Поради батькам

 «Як уникнути потраплянню неповнолітніх під негативний вплив  інших осіб?» 

• Дозвольте своїм дітям вибирати собі друзів самим. (Вони зроблять це в будь-якому випадку.)
• Якщо ваша дитина вибрала собі друга, який вам не подобається, частіше запрошуйте його до себе додому, щоб любов, повага й цінності, які ви сповідуєте, мали на нього позитивний вплив.
• Якщо ви боїтеся, що друг, якого ви не схвалюєте, буде мати негативний вплив на вашу дитину, зосередьтесь на власному позитивному впливі й добрих стосунках з вашим сином або донькою.

• Якщо ваша дитина побилася зі своїм другом, вислухайте її, співчувайте їй, але не втручайтесь. Майте віру в те, що ваша дитина з усім упорається сама, так само як і сама примириться зі своїм другом.
• Не турбуйтеся про те, чи має ваша дитина потрібну кількість друзів. Деякі діти вважають за краще мати тільки одного найкращого друга, інші люблять бути частиною цілої групи друзів.

Якщо ваша дитина скаржиться, що не має друзів, уважно вислухайте та спробуйте перефразувати її вислів у такому дусі: «Ти зараз дуже засмучений, тому що думаєш, що в тебе немає друзів. Скажи, будь ласка, чи відбулося щось сьогодні між тобою та твоїми друзями у школі?». 

• Часто діти все перебільшують і проявляють максималізм, у той час як у дійсності намагаються сказати, що в них виникли проблеми з одним із друзів. Будьте уважним слухачем, щоб допомогти вашій дитині обміркувати ситуацію вголос.
• Заохочуйте здорові межі Навчіть своїх дітей важливості встановлення меж. Допоможіть їм розпізнати, коли вплив друга може перейти на небажану територію, і скеровуйте їх до відстоювання власних цінностей.

Подавайте приклад! Демонструйте ті цінності та поведінку, які ви хочете, щоб ваші діти прийняли. Ваші дії говорять голосніше за слова, і діти часто наслідують те, що бачать удома. Ви можете не лише говорити про свою дружбу та про те, що ви цінуєте у своїх друзях, ви також можете запитати своїх дітей, чи вони відчувають те саме до своїх друзів.

Дихальна вправа «Бхрамарі»

У клінічних дослідженнях було показано, що техніка «Пранаяма Бхрамарі» швидко заспокоює дихання та частоту серцевих скорочень. Це заспокоює і готує тіло людини до сну.

Процес виконання:

• закрийте очі, зробіть глибокий вдих та видих;

• закрийте вуха руками;

• покладіть вказівні пальці по одному над бровами, а решту пальців – над очима;

• м’яко натискайте на боки носа і зосередьтеся на області брів;

• тримайте рот закритим й після глибокого вдиху повільно видихайте носом, видаючи звук «Ом-м-м».

Повторіть вправу п’ять разів.

Тілесні техніки запобігання стресу для дітей

Гра «Почухай спинку»

Діти стають у шеренгу, повертаються праворуч. За сигналом вчителя

потрібно:

– розтерти долонями плечі дитини, що стоїть попереду;

– «місити тісто» (ребром долоні робити погладжувальні рухи);

– зобразити «рейки» (ребром долоні провести зверху вниз по спині);

– виконати вправу «Дощик» (подушечками пальців постукати по

спині).

Професійне вигорання — це стан виснажен­ня особистості, спричинений над­мірними завданнями, що ставить природне чи професійне середо­вище та який   характеризується    зневірою у власній професійності, фізичною й емоційною втомою, по­чуттям нереалізованості.

         На  думку психологів, типо­вий комплекс вигорання складається з таких про­явів, як стомлюваність, головний біль, знижений імунітет, дратівливість, зміна поведінки, а також відчуття постійної нудьги й утрати бажань.

 

Професійне  вигорання містить чотири типи проявів:

• Фізичні прояви — домінує почуття стомлю­ваності, мають місце ігнорування фізичної актив­ності, порушення сну, втрата апетиту й ваги, зни­ження сексуальних бажань, часті захворювання без явних причин, можливе зловживання алкого­лем, ліками, палінням.

• Емоційні прояви — виникають трудно­щі в розслабленні, спостерігається постійне по­чуття нудьги, поганий настрій, відчувається при­сутність негативних думок, з'являються тривалі образи (постійне почуття самотності або ізоляції, пустоти, страхи), які повторюються.
• Родинні й суспільні прояви — знижене за­цікавлення членами родини, роздратування або прояви злості на членів родини, проведення більшої частини часу поза межами дому, протидія спільному від­починку, надмірне зацікавлення телебаченням як способом утечі від проблем. 
• Прояви, пов'язані з роботою — втра­та натхнення; відчуття, що завжди бракує часу на щось; боязнь перед щоденним виходом на робо­ту; зростаюче почуття некомпетентності; нароста­юче незадоволення роботою; постійна злість і ба­жання образити працівників, колег; потреба часто дивитися на годинник; труднощі у вираженні дові­ри; нездатність приймати рішення.                                                    Симптоми професійного вигорання:
• робота витісняє все інше («береться» додому і на вихідні, посідає головні теми розмов);
• колишня енергійність зміняється почуттям втоми, апатії, розчарування;
• розлади сну, нав’язливі думки, які стосуються роботи, прокручування подумки моментів, в які можна було б інакше вчинити-сказати;
• зниження уважності, збільшення кількості помилок, сповільнення темпів роботи, зниження продуктивності;
• спалахи агресивності, цинічності, байдужості стосовно колег, клієнтів, часто – родини;
• зниження настрою, почуття провини за реальні чи уявні помилки;
• поява хворобливих проявів (починаючи від частих ОРЗ, закінчуючи появою гіпертонії і проблем із серцем);
• небажання виконувати свої обов’язки.

Ознаками емоційного виснаження є такі від­чуття:

• на закінчення робочого дня людина почуває себе використаною;
• виникає почуття емоційної вичерпаності;
• устаючи зранку, людина почуває себе вже втомленою, знаючи, що попереду—робочий день;
• дуже виснажує щоденна праця з людьми;
• у людини складається враження, що вона за­надто багато працює;
• їй здається, що вона вже досягла межі своєї мудрості.
• байдужість до людей, з якими вона співпра­цює;
• не здатна успішно розв'язати проблеми;
• не має відчуття, що робота позитивно впли­ває на життя;
• не має відчуття наявності в собі великого за­пасу енергії;
• не може розслабитися;
• не має відчуття задоволення від співпраці зі своїми колегами;
• не має відчуття досягнення значних успіхів;

Причини професійного вигорання:

• великий обсяг роботи, надмірна кіль­кість обов'язків;
• над-контроль, над відповідальність;
• відсутність результату або оцінки своєї праці;
• низька оплата праці;
• відчуття наближення старості, «криза віку»;
• помилка при виборі роботи, роз­чарування;
• інертне середовище;
• невміння бачити альтернативу;
• обмеження кола діяльності;
• домаш­ні клопоти;
• невміння «вихо­дити з ролі вчителя»;
• необ'єктивна самооцінка;
• страх перед критикою;
• брак якості підвищення кваліфікації;
• присвоєння перемог працівника ін­шими людьми тощо.  

               Вправа “Концентрація на рахунку”         

      

Подумки повільно рахуйте від 1 до 10 і зосередьтеся на повільному рахунку. Якщо в якийсь момент думки почнуть розсіюватися, і ви не зможете зосередитись на рахунку, почніть рахувати спочатку. Повторюйте рахунок протягом декількох хвилин.

    Вправа “Напруження – розслаблення”.

В

Встаньте прямо і зосередьте увагу на правій руці, напружуючи її як можна сильніше, до межі. Через декілька секунд скиньте напруження, розслабте руку. Аналогічну процедуру зробіть по черзі з лівою рукою, правою та лівою ногами, попереком, шиєю.

Дихальні вправи

Найпростіша вправа, яку можна використати будь-де і будь-коли – «тричі по три»: на 1,2,3 робимо вдих; 1,2,3 – затримка дихання; 1,2,3 – видих.

       Техніка стабілізації психоемоційного стану

Турбота про себе є ключовим елементом психічного здоров’я, що допомагає протистояти стресовим факторам, яких на сьогодні чимало.

Що ще може бути турботою про себе:

• Залишатися в моменті не турбуватися про минуле, майбутнє або речі, які ви не в змозі контролювати, наприклад, думка інших;
• Встановіть межі та дотримуйтесь їх. Говоріть “ні”, якщо хтось просить вас допомогти з тим, на що у вас немає часу, можливості та бажання;
• Навчіться робити паузу та перестаньте перевтомлюватися. Давайте мозку перепочинок, під час якого дозволяйте собі просто ні про що не думати;
• Хваліть себе за всі досягнення протягом дня;
• Практикуйте співчуття до себе;
• Не порівнюйте себе з іншими;
• Напишіть список речей, які ви цінуєте у собі;
• Вибачте, на кого тримаєте образу;
• Відпочиньте від соцмереж;
• Практикуйте позитивні афірмації (приклад: *мені достатньо бути таким, яким я є зараз. *Я смілива. Я готова діяти та протистояти всім страхам.*Я бачу себе на роботі своєї мрії.*Я звільняюся від страху та стресу);
• Дозвольте відчувати свої емоції замість того, щоб тікати від них або якось відволікати себе;

Виконайте вправу зараз.  На аркуші дайте відповідь на 3 запитання:

1. Що я готова придбати для себе протягом місяця……
2. Що я готова зробити для себе протягом місяця….
3. З ким я готова зустрітися протягом місяця…

 

Турбота про себе – це не егоїзм, а необхідність! Набагато легше дарувати друзям та близьким радість, підтримку та натхнення, коли вони є всередині нас самих.

                                                     Долаємо стрес

Стрес є важливою частиною життя кожної людини. Він допомагає мобілізувати фізичні та психічні ресурси за для подолання викликів, які постають на нашому життєвому шляху. Ми отримуємо стрес у кожному дні й він не приносить нам шкоди, допоки його сила та тривалість не виходить за індивідуальні межі.

Коли ми перебуваємо під дією сильного або тривалого стресу, наші тіло та психіка виснажують та потребують відновлення. Коли відновлення не відбувається, то розпочинаються процеси перевиснаження, вигоряння та захворювання.

Найкраще лікування – профілактика. Тому розпочнемо з рекомендацій, які допоможуть знижувати вплив стресу та відновлюватися.

Наповнюємо своє життя:

1.     Гарний сон.

2.     Збалансоване харчування.

3.     Фізична активність.

4.     Ресурсна діяльність. Все що приносить вам задоволення, досягнення та відповідає вашим цінностям.

5.     Планування та розпорядок дня

6.     Спілкування з важливими та близькими людьми. 

7.     Ресурсні емоційні стани (слухати музику, малювати, вишивати тобто робити те, що Вам приносить спокій та задоволення).